неділю, 31 травня 2009 р.

ГІДНІСТЬ МІНІСТРАНТА (ВІВТАРНИКА)











1888 року. святкували в Римі велику урочистість – золотий ювілей священства Святого Отця Леона XIII. На площу і до базиліки св. Петра прибуло тисячі вірних із цілого світу. Всюди панував шум і рух. У захристії, наче в мурашнику, одні священики виходили, а інші заходили. Одним потрібно було допомогти одягнутись, а іншим ― роздягнутись. Захристиянин не мав часу на відпочинок, а міністранти прислуговували без перерви, але було їх завжди мало. Один молодий священик, одягнений у фелон, розглядався навкруги, шукаючи вільного міністранта. Але такого впору не було. Без міністранта не можна відправляти Служби Божої. Тоді несподівано з’явився перед ним старший священик.
– Чи отець чекає на міністранта?– Питає.
Якщо так, то сумніваюся чи отець дочекається. Нехай священик згодиться мене взяти за міністранта.
– Чи знаєте хлопці, ким був цей старший священик? Єпископом.
Молодий священик знав про це. З повагою схилив голову і відповів:
„Ваше Преосвященство, я не наважуюсь прийняти вашу пропозицію… Як це може бути, щоб єпископ прислуговував під час Служби Божої звичайному скромному священикові?”
– А чому б ні, – дивується єпископ, адже я зможу прислуговувати до Служби Божої. Не сумніваюся, Владико, але я не є гідний цього. Така честь. Ні... ні…
Єпископ бере делікатно священика під рамена і так говорить: „Помиляєшся, друже, ти є гідний, щоб під час Служби Божої прислуговував не тільки єпископ, а навіть більший достойник Церкви. Кожний священик є гідний цього… Бо міністрант не служить священикові, але служить біля престолу Всемогутнього Господа, служить біля найбільшої жертви. Така служба це велика честь для міністранта, тому не сперечаймося більше, а ходімо до престолу. Поки молодий священик хотів щось відповісти, єпископ узяв молитовник і пішов до бічного вівтаря. п'ятдесятилітній єпископ, пізніше Папа Пій XIII, прислуговував молодому священикові. Клячав на найнищому рівні, бився в груди, подавав кадило, зливав на руки священика воду.
Можливо, ви здивуєтеся, молоді хлопці такому випадку. Молодий священик був теж дуже здивований. А єпископ вважав це за честь, бо він розумів чим є Служба Божа. Ви мусите зрозуміти, що Служба Божа ― це є найбільше дійство у світі. Це жертва Бога– людини, який помер на хресті на Голгофі, а яка тепер у безкровний спосіб відновляється на престолі. Через цю жертву Бог хоче спасти нас, вислужити небо і вічне щастя для всіх.
Тому потрібно, хлопці, зосереджено, із великою повагою брати участь у Найсвятішій Жертві. Мало сказано: брати участь, бо ви також разом із священиком відпраляєте Службу Божу. То не жарт. Задумайтеся над цим, над вашою ролю, над вашою гідністю. Разом із священиком відправляєте Святу Жертву. Разом із священиком спроваджуєте живого Ісуса, правдивого з неба на землю на престіл, хоч укритого під видом хліба і вина. Після священика отримуєте найбільше ласк. Ви є представниками, делегатами людей. Від їх імені відповідаєте, виконуєте найсвятіші чинності, просите Бога про ласки. Люди тішаться, коли бачать вас, як ви побожно клячите біля престолу. Сподіваються, що Жертва, яку спільно із священиком сповняєте, буде прийнята Богом, що Господь Ісус вислухає прохання ваших дитячих сердець.
У I-их віках християнства не можна було прислуговувати на Службі Божій не тільки хлопцям, але й старшим світським особам, якщо вони не мали відповідних свячень. Сьогодні свячень не потрібно. До служіння біля престолу можуть бути допущені ті, які мають до цього певне покликання, яких сам Господь покликав до цього.
Можливо – це дивує вас, але воно так насправді є… Господь покликав вас з-посеред багатьох інших. Ісус вибирає саме вас.
Ви, мабуть, відповісте: „Але ж ми не бачили Ісуса, не чули Його голосу. Ми самі прийшли прислуговувати біля престолу”. Так, дійсно, Ісус виразно до вас не говорив, однак дав вам любов до служіння біля престолу, те щось, що вас склонило із великим бажанням приходити до церкви. А тепер подумайте над таким запитанням: „Чому багато ваших знайомих не є міністрантами?” Відповідь дуже проста: ”Бо вони не мають до цього покликання. Їх то не цікавить. Їх Господь не покликав. А вас покликав і вибрав, бо полюбив. Ви сподобались Йому...
Пам'ятайте хлопці про ваше велике покликання і служіння при Службі Божій. Памятайте, що ви не є будь-хто. Ви є вибрані Господом Христом, делегатами людей.
Не можете знищити надії, покладеної на вас. Тому ваші обов’язки є великі і серйозні…



о.Йосиф Щипа, м. Люблін 14 вересня 1998 р.

Жартівливі питання та забавні загадки


Практичний матеріал для веселих змагань з відповідями і відгадками...


На яке дерево сідає ворона під час дощу? (На мокре.)
Скільки хвилин треба варити круте яйце – дві – три – п’ять? (Анітрошки, воно вже зварене. Варять яйце вкруту.)
Який годинник показує правильний час тільки два рази на добу? (Який стоїть.)
Де вода стоїть стовпом? (У склянці.)
Що робиться з червоною шовковою хусткою, якщо її опустити на 5 хвилин на дно моря? (Буде мокрою.)
Якою хворобою на суходолі ніхто не хворіє? (Морською.)
Коли руки бувають займенниками? (Коли їх ви-ми-ти. )
Що в людини під ногами, коли він йде по мості? (Підошви чобіт.)
По чому часто ходять і ніколи не їздять? (По сходах.)
Як далеко в ліс може забігти заєць? (До середини лісу, далі він уже вибігає з лісу.)
Що станеться з вороною через три роки? (Їй йде 4-й рік.)
Під яким деревом ховається заєць під час дощу? (Під мокрим.)
Що потрібно зробити, щоб відпиляти гілку, на якій сидить ворона, не потривоживши її? (Почекати, поки вона полетить.)
У сімох братів по сестрі. Скільки усього сестер? (Одна.)
Ворона летить, а собака на хвості сидить. Чи може це бути? (Може, тому що собака сидить на землі на своєму хвості.)
Якщо кішка вилізла на дерево і хоче злізти з нього по гладкому стовбурі, як вона буде спускатися: головою униз чи хвостом уперед? (Хвостом уперед, інакше вона не втримається.)
Хто над нами догори ногами? (Муха.)
На що схожа половина яблука? (На іншу половину.)
Чи можна в решеті принести воду? (Можна, коли вона замерзла.)
Летіли три страуси. Мисливець одного вбив. Скільки страусів залишилося? (Страуси не літають.)
Який птах складається з букви і ріки? ("І"- Волга.)
Що знаходиться між містом і селом? (сполучник “і”.)
Що можна побачити закритими очима? (Сон.)
Коли чорній кішці легше за все пробратися до будинку? (Коли двері відчинені.)
Син мого батька, а мені не брат. Хто це? (Я сам.)
У кімнаті горіло сім свічок. Повз них проходила людина, згасивши дві свічки. Скільки залишилося? (Дві, інші згоріли.)

ВАРТІСТЬ УСМІШКИ





Подарована усмішка ощасливлює серце. Збагачує того, хто її приймає, і не бідніє той хто її дарує. Не триває довго, тільки якусь мить. Але пам’ять про неї залишається на довго...
Усмішка робить зорі діамантами, а сірий день – чарівним.
Ніхто не є настільки бідним, що не може її подарувати. Усмішка приносить радість у родині, підтримує у праці, і є очевидним знаком дружби.
Усмішка дає силу тому, хто є втомлений, відвагу під час випробування, а в хвилину смутку є ліком.
І, якщо ти зустрінеш когось, що тобі її не дарує, будь ти щедрий і подаруй твою, ніхто настільки не потребує усмішки, як той, хто не вміє її дарувати.



Падре Фабер



ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ВІВТАРНИКАМ...



«На вас лягає великий обов'язок, щоби ви належно поводилися у церкві. Закликаю вас, щоби ви часто приступали до святої Тайни Покаяння та перепрошували Господа за вчинені провини».


«Тут потрібно поводитися з усією увагою та повагою до Господа, бо це дім Бога, де Він перебуває у невидимому для нас способі, а також під видами хліба та вина у Пресвятій Євхаристії... Це Господь хоче, щоби ви прислуговували у Його храмі та бажає, щоби ви робили це якнайкраще... Кожний ваш рух, ваша молитва, ваше служіння повинні бути найкращими! Чиніть це діло гідно, з любові до Бога, бо можливо когось із вас Господь теж захоче покликати до служіння як священика. Моліться до Пресвятої Богородиці, щоби вона берегла вас від усяких нещасть на дорозі земського життя».


P. S. Витяги з пастирської проповіді Кир Ігоря Возьняка, Архиєпископа Львівського, виголошеної в час Архиєрейської Святої Літургії з нагоди відзначення свята Дня прислужника 18 жовтня 2008 року у Львівській духовній семінарії Святого Духа.




суботу, 30 травня 2009 р.

ТРОХИ НАШОЇ ХРОНІКИ…






12. 04. 09. Хлопці з Вівтарної Дружини взяли участь у храмі св. Андрія в дитячій Хресній Дорозі спільно з іншими дітьми з місцевої недільної школи.

25. 04. 09. Вівтарники побували на пасхальному молодіжно-християнському форумі у Шевченківському Гаї (м. Львів).

30. 04. 09. – 4. 05. 09. – Поїздка в Карпати (9 осіб), у с. Кам'янка, Сколівського р-ну. Активний відпочинок, навчання, ігри, відвідини різних цікавих місць, як наприклад, г. Ключ, де знаходиться братська могила Українських Січових Стрільців. Також до вівтарників приєднувалися учні зі Сколівської академічної гімназії (№ 1).

23 і 24.05. 09. Проща разом з вівтарниками із львівського монастиря св. Онуфрія до Крехівської обителі оо. Василіян. Коротке ознайомлення із тамтешнім жовківським храмом ЧСВВ Серця Христового та похід пішки від м. Жовкви до мальовничого Крехова.

30. 05. 09. Відбулися збори для голів молодіжних організацій Провінції та їхніх духовних провідників у святоонуфріївському василіянському монастирі (м. Львів) під проводом о. Йосафата Фітеля, ЧСВВ, ігумена з Івано-Франківська та відповідального за молодь у Провінції Найсвятішого Спасителя. У зібранні також узяли участь духовний Керівник Вівтарної Дружини при храмі св. Андрія (м. Львів) о. д. Миколай Микосовський, ЧСВВ, теж Тарас Щурко, Голова ВД, і вівтарник Євген Шпирка.

пʼятницю, 15 травня 2009 р.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ ДЛЯ ВІВТАРНИКІВ ХРАМУ СВ. АНДРІЯ

1. Чи можна сказати, що сучасні комп'ютерні ігри є добрими? Наведіть очевидний приклад шкоди декотрих віртуальних ігор, а також користі від них.
2. Хто установив на землі св. Літургію (Службу Божу), вперше її відправивши? Що означає слово «Літургія» із грецької мови? Яким повинне бути справжнє жертвоприношення під час Господньої Служби?
3. Що таке насправді покликання? Хто (чи що) людину у житті кличе? Назвіть три життєві людські стани. Першохристиянська Церква визнавала християнина як… Найголовніше покликання охрещеної людини – це…
4. Хто автор «Чарівної формулки святості»?
5. Поясніть відмінність ікони від образу, якщо така існує. Чи поклоняючись іконам-образам можна хоч якось згрішити гріхом ідолопоклонства? Кого переважно зображають ікони або образи?
6. Справжній піст – це… Що виражаємо через биття поклонів? Як подвиг християнського посту зображений у св. Письмі? Чи можна в житті не постити взагалі?
7. Чому на св. Літургії є також проповідь (слухання Божого Слова)? Хто промовляє до вірних через уста проповідника? Силу для проповідування проповіднику дає…
8. Сквернослів'я означає… У Біблії під Словом розуміють… Який біблійний персонаж автор вислову: «Лихі бесіди псують добрі звичаї» (Підказка ― 1 Кор. 15, 33). Коли людина вживає нецензурні слова (погані), то немовби «молиться» до…
9. На Службі Божій світло насамперед означає… (назвіть теж кілька його символів). З якою метою завжди має горіти вічне світло перед Святими Тайнами? Панікадило («павук» по-іншому), що висить посеред церкви символізує… Матерія (основа) для літургійного світла…
10. Гріх… (назвіть кілька коротких визначень, які знаєте). Звідки взявся гріх під небом? Правдива християнська свобода полягає у… Чому чинимо гріх (важкий чи легкий)? Чи жив на землі десь-колись хоч хтось, хто не міг або не вмів грішити?
11. Вечірня містить у собі згадку… Перелічіть основні частини Вечірні? Кадження на початку «Господи взиваю» означає… Про Кого йдеться у короткому древньому гімні-молитві християн «Світло тихе?..».
12. Для чого живемо ― найголовніше мета земного життя з позиції віруючої людини? На землі ми схожі (у русі) на… Чи корисно ставити собі часто питання про сенс життя?
13. Молитва перед прислуговування до Літургії і після (напам’ять!) ― додатково.

вівторок, 12 травня 2009 р.

ЦІКАВІ ТА ВЕСЕЛІ ВИСЛОВИ ХЛОПЦІВ...



Чимало вівтарники можуть почути корисного на заняттях, а також самі, буває, не є скупими на різні неповторні слова, запитання, жарти тощо. І від них інколи вчишся… Ну, й кумедних ситуацій у їхній діяльності, звісно, не бракує: якось один вівтарник, коли відправлялась Служба Божа священикові замість потрібного впору мікрофона подав з необережності, забуття або поспіху… запалену свічку, що була в руці. Так що аж загорівся фелон (зі слів очевидців) – священичий одяг…

А ось декотрі «шедеври» львівських хлопців із молодшої групи, які поки що за недовгий період вдалося зауважити:

«Ангел – це тварина?» (Дмитро, 10 р., під час гри «Бог створив світ», коли треба було під вибраною рубрикою «тварини» називати швидко якусь тваринку тому, хто отримав від інших м'ячика).

«Якщо крокодил потрапить до неба, він там також буде грішити» (Остап, 9 р.).

«В мене у класі нема християн,― одні православні» (Дмитро, 10 р.).


І це, мабуть, ще не кінець… Можливо, хтось із вас теж знає подібні висловлювання майбутніх дорослих, адже кожен із нас вистрибнув колись із корабля дитинства?