середу, 8 квітня 2009 р.

ДЕКАЛОГ ЛЮБОВІ ДО БЛИЖНЬОГО




Поважай кожну людину. Вмій побачити в ній Христа. Будь чуйним до ближнього, бо він – твій брат. "Хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить" (1Ів 4, 20).

Думай добре про всіх. Погано не думай ні про кого. Старайся навіть у найгіршій людині знаходити що-небудь добре. "Малодушних підбадьорюйте, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терплячі" (1 Сол 5, 14).

Стався до інших доброзичливо. Не говори про ближніх погано. Попроси вибачення, якщо скривдиш словом. Не внось розладу у стосунки між людьми. "Лиши гнів, покинь пересердя; не палай гнівом, а то накоїш тільки лиха" (Пс 37, 8).

Говори з кожним мовою любові. Не підвищуй голосу. Не вживай лайливих слів. Не ображай. Не будь причиною сліз. Заспокоюй і будь добрим. "Любов - довготерпелива, любов - лагідна, не гнівається, не задумує зла, все зносить, все перетерпить" (пор. 1 Кор 13, 4-7).

Прощай все і всім. Не тримай кривди в серці. Завжди роби перший крок до примирення. "Уважайте, щоб ніхто не віддавав нікому злом за зло, а старайтесь робити добро один одному і для всіх" (1 Сол 5, 15).

Роби все на користь ближньому. Чини добро кожному так, як хочеш, щоб чинили тобі. Думай не про те, що тобі хтось щось винен, а що ти перед іншими в боргу. "І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само" (Лк 6, 31).

Співчувай не тільки на словах, а й на ділах. Завжди спіши з утіхою, порадою, щирою розрадою. "Страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитись" (Рим 8, 18).

Працюй сумлінно. Пам'ятай, що плодами твоєї праці користуються інші, так як і ти сам користуєшся працею інших. "Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть" (2 Сол 3, 10).

Допомагай своїм ближнім. Будь відкритий на потреби бідних і хворих. Ділись із ближніми. Старайся побачити навколо себе тих, що живуть у злиднях. "Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний" (Лк 6, 36).

Молись за всіх, навіть за недругів. Чини це згідно зі словами Ісуса Христа: "Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас" (Мт 5, 44).




КОРИСНІ МОЛИТВИ


Молитва перед Службою Божою

Ось за хвилину приступаю до Божого престолу, до Бога радості, який роз­веселяє мою молодість. Приступаю і до Святої Служби. Хочу виконати її добре, прошу Твоєї ласки, Ісусе, щоб я був уважний, щоб моя думка була захоплена Тобою, очі звернені на престіл, а серце було відкрите для Тебе. Амінь.

Молитва після Служби Божої

Господи! Твоя доброта покликала мене до Твоєї Служби. Вчини, щоб я був освячений участю у Святих Тайнах упродовж сьогоднішнього дня і ціле моє життя йшов тільки дорогою спасіння. Амінь.


Короткі молитви

Моя дитино! Ти вже знаєш, що Господь Бог любить тебе, завжди пам'ятає про тебе і опі­кується тобою. Тому й ти по­винна дуже любити Бога та по­всякчас пам'ятати про Нього.
Ти повинна молитися до Бога не тільки зранку й уве­чері, але також і протягом дня. Під час навчання, від­починку згадуй твого любого Господа. Принесеш велику ра­дість Ісусові та заслужиш велику нагороду для себе лише тим, що пригадаєш собі:

Ісусе мій, я люблю Тебе!

Таких молитов є набагато більше. Дуже добре вивчити їх напам'ять. Тоді у будь-який момент зможеш їх пригадати і звертати своє серце до Бога, а саме:
Ісусе, Маріє, Йосифе, вам віддаю серце, тіло і мою душу!
Ісусе, Маріє, Йосифе, будьте при мені в останній хвилині мого життя.
Ісусе, Маріє, Йосифе, нехай при Вас вийде з тіла моя душа!

Перед навчанням (або робо­тою):
Допоможи мені, Ісусе, в тій науці (праці), яку починаю на Твою більшу славу і на моє спасіння.

Під час праці:
Ісусе добрий, нехай моя нау­ка (праця) подобається Тобі. Боже, нехай буде воля Твоя!

Після навчання (роботи): Дякую Тобі, Ісусе, за до­помогу. Прийми мою працю на Твою найбільшу славу і на моє спасіння.
Ісусе, дякую Тобі.

Якщо ти, дитино, зробиш щось зле, то одразу ж жалій за вчинене, кажучи подумки:
Боже, будь милостивий до мене грішного (-ої)! Боже, прос­ти мені!
Проходячи біля св. Хреста, перехрестися і промов у серці:
Розіп'ятий Ісусе, змилосердися наді мною!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, по­милуй нас.
Хресту Твоєму поклоня­ємся, Владико, і святеє Воскре­сіння Твоє славимо!

Якщо йдеш повз церкву: Будь, Господи, благосло­венний, у Найсвятіших Тай­нах утаєний.

Коли проходитимеш біля цвинтаря або зустрінеш по­хоронну процесію, промов серці:
Вічний упокій дай їм, Гос­поди, а світло вічне нехай їм світить. Нехай спочивають у спокої. Амінь.

Або:

Зі святими упокій, Христе, душі рабів Твоїх, де нема ні болю, ні печалі, ні зітхання, але життя вічне.

У небезпеках кажи: Святий Боже, Святий кріпкий, Святий безсмертний, по­милуй нас!

У спокусах:
Пресвята Богородице, спа­си мене!
Святий Ангеле Хороните­лю, бережи мене!
Краще вмерти, ніж згріши­ти!

У хвилини прикрощів, смут­ку, хвороби:
Ісусе мій! Як Ти колись жертвував Своєму Отцю Не­бесному всі Свої прикрощі та терпіння, так і я жертвую Тобі мою прикрість, смуток, хворобу.
Або:
Ісусе, нехай буде воля Твоя...
Ісусе, дякую Тобі.

Коли дивишся на сонце, кві­ти та інші Божі створіння:
Отче Небесний, дякую Тобі за таке гарне сонце, квіти...

В будь-яку хвилину можеш говорити:
Ісусе добрий, вірую в Тебе. Ісусе добрий, надіюся на Тебе.
Ісусе добрий, люблю Тебе усім серцем.
Ісусе добрий, прости мені.
Ісусе любий, Спасителю мій, Нехай завжди я буду Твій. І не будяччям, а гарним цвітом хай буде ранок моїх літ.

Молитва до Ангела Хоронителя:

Ангеле, Хоронителю мій, Ти все при мені стій: рано, ввечір, вдень, уночі будь мені до помочі. Веди мене до Бога, бо це − моя дорога.

Три скарби

Люба дитино! Після святої Сповіді та Причастя твоя душа чиста, біла, мов сніг, і гарна, як Ангел. Любо дивитися на неї і Ангелу Хоронителю, і Пре­чистій Діві, і самому Ісусові. Як чудово було б, аби все це так і залишалося. Чи не так? А що робити? Ось подаються то­бі три поради.

1.Гаси іскорки

Які іскорки? Якщо раптом упаде до твого серденька іс­корка злості, заздрості, впер­тості, непослуху, лінивства, без­стидності, у тому нема твоєї провини. Але не дозволь, аби та іскорка зайнялася у твоїй душі й переросла у велике полу­м'я, великий вогонь. Бо вогонь той обпалить не лише твою чисту душу, а може і спопелити її. Перемагай себе, відкинь лиху й грішну забаганку, погаси її зараз же, бо сильного вогню не зможеш погасити. Гаси іскор­ки! Ісус так хоче!

2.Черпай із джерела

Коли людина п'є чисту джерельну воду, тоді має доб­ре здоров'я. А хто вмивається нею, не буде брудним. Чи не правда?
Так само і твоя душа по­требує чистої духовної води, аби бути здоровою й чистою. Ісус дав нам такі джерела-кринички, звідкіль душа може чер­пати воду. Тими джерелами є молитва, свята Сповідь, святе Причастя. Молися часто, бодай одним словом подумки, коли провинишся − проси прощен­ня. Скажи: "Ісусе, прости ме­ні!" Часто приступай до Божих Тайн, Тайн любові і прощення: до Сповіді і Причастя. Хоч раз у місяць. Із тих Тайн почерп­неш нову красу, радість і силу. Який би був у тебе вигляд, якщо б вмивалася ти, люба ди­тино, лише раз на рік? А яким був би твій білий одяг, якщо б його не прали? Так і твоя душа не буде гарною й чистою, якщо омиватимеш її лише раз чи двічі на рік. Черпай красу з Ісусових джерел! Ісус так цього хоче!

3.Слухай Божого дзвіночка

Цей дзвіночок чути у твоїй гарній, молодій душі. Це Бо­жий голос, голос Ісуса або Ан­гела Хоронителя. Хочеш ска­зати неправду, то Божий дзві­ночок каже у душі: "Не говори неправди; це не подобається Ісусові, це гріх!" Прийде заба­ганка взяти щось чуже, а вже Божий дзвіночок гомонить у душі: "Не бери, Ісус цього не хоче!" Спаде на думку щось грішне, а дзвіночок поперед­жає: "Прожени лиху думку, як осу. Ісус так хоче!" І так усюди і завжди: вдома й у школі, в церкві та у дорозі, вдень і вночі лунає голос Бо­жого дзвіночка у твоїй душі, промовляючи: "Так хоче Ісус, роби це".
І цей дзвіночок шукає твого щастя, а не нещастя, люба ди­тино. Слухай його тепер і зав­жди, бо він оберігає тебе від злого. Не розмірковуй. Коли слухатимешся його, не впадеш у гріх, а душа буде сильною, здоровою, чистою і щасливою.
Так, дитино, гаси іскорки, черпай із джерел, слухай Бо­жого дзвіночка. Це три по­ради, три квітки, три скарби, які подаю тобі на дорогу жит­тя, на дорогу твого щастя.

Основні норми поведінки для членів Вівтарної Дружини



  1. Кожен вівтарний дружинник після відповідного підготування і призначення слугує під час богослужінь, перебуваючи у святилищі, але тільки при умові зразкової поведінки і старанної участи в молитві.

  2. Кожен вівтарник повинен розуміти загальний зміст богослужіння, а також добре знати і виконувати правила слугування та дані норми поведінки.

  3. У святилищі категорично забороняється: ходити без конечної потреби, розмовляти, бавитися свічкою, запальничкою, сірниками, спиратися до дверей іконостасу чи в будь-який інший спосіб звертати на себе увагу і перешкоджати спільній молитві. Двері іконостасу слід зачиняти повільно.

  4. Забороняється швидко ходити або бігати. При вході і виході зі святилища, або храму, та при переході попри Царські двері іконостасу слід зупинитися і з пошаною віддати Євхаристійному Ісусові малий поклін (метанію).

  5. Попри престол на місці служіння священика проходити не можна нікому, окрім священиків, а проходячи із протилежної сторони, робимо метанію.

  6. На слугування слід приходити принаймні 15 хвилин до початку богослужіння, причому у скромному одязі і взутті (не в безрукавках, не в спортивному одязі або взутті). Також слід мати скромну зачіску.

  7. До святилища слід заходити в окремо приготованому для слугування одязі, який треба зберігати в доброму стані, а саме − не бруднити, при сіданні на крісло не жмакати, після користування старанно складати до шафи.

  8. В часі богослужінь вівтарним дружинникам забороняється перебувати в захристії без виразно наданого дозволу. Розпалювати вуглик до кадила повинен лише один окремо призначений до цього вівтарник.

  9. До закінчення богослужіння не дозволяється виходити зі святилища і переривати або залишати молитву без крайньої необхідності.

  10. Якщо вівтарний дружинник не призначений на слугування, то він повинен молитися у храмі вірних, найкраще − за балюстрадою перед іконостасом.

  11. Слід уникати будь-якого роду сперечань, які спричиняють незгоди та ворогування. Якщо виникають непорозуміння, то не можна визначати винуватця в часі богослужбових відправ, інакше порушниками поведінки вважатимуться всі ті, хто настоював на своїй думці і сперечався.

  12. За порушення даних норм після кількох попереджень передбачається відлучення від слугування в часі певних відправ і на відповідний термін.

  13. Якщо би порушення траплялися особливо часті, великі, а також ставали прикрістю для інших, або постійним злим прикладом, то таких порушників відлучуватиметься з Вівтарної дружини.

  14. Зауваження або попередження вівтарному дружиннику можуть давати не лише священики і провідник дружини, але й будь-хто із духовних осіб чи дорослих християн. Однак провідник у такому випадку повинен бути повідомлений і завжди матиме особисті розмови із цього приводу.




вівторок, 7 квітня 2009 р.

КОРОТКІ ПРАВИЛА ДЛЯ ЖИТТЯ!





1. Дякуй Богові за Його благодіяння, за саме життя і за спасіння від гріхів.
2. Піклуйся мати душевний мир, а для цього все роби не поспішаючи, з молитвою, як в живій Божій присутності, та говори собі: “Можливо, живу останній день”.
3. Всім старайся сказати і зробити що-небудь добре: це буде бальзам на їхні і твої рани.
4. Терпи всі образи покірно, не засуджуй кривдників, кажучи собі: “Це мені за мої колишні гріхи”.
5. Ніколи не сумуй, навіть, коли і згрішиш – Христос прийшов задля грішників.
6. Терпи сам себе та свої слабкості, не впадай через них у смуток, а впокоряйся: Господь таких любить..
До кінця днів вважай себе негідним Божих благодіянь і дарів благодаті та не задивляйся на свої добрі справи – вони походять якраз від благодаті, а не від наших подвигів. Завжди вважай себе першим грішником і все поспішай до благодаті (Причастя, св. вода та ін.) не як гідний її, а як до ліків, з почуттям глибокого упокорення, покаяння та покладання надії на Божу милість. Так
великі грішники ставали святими.
7. Гріхи і пристрасті від себе відділяй, віднось їх демонові, борячись із ними молитвою, упокоренням, терпінням, щоб отримати мученицький вінець.
8. Ворог наводить на гріх через різні помисли. Не розмовляй із ними та не розбирай їх – так уникнеш збентеження.
9. Всякий смуток і скорботу переводь на молитву, заспокоюючись у Бозі: Він спасає і прощає тих, що каються.

ЧАРІВНА ФОРМУЛКА СВЯТОСТІ...




Одного разу Домінік признався своєму учителеві Дон Боску, що має сильне бажання стати святим. Але не знає, що має робити, як повинен поводитися. Дон Боско сказав: „Найперше будь веселим. Що тебе непокоїть і перешкоджає тобі бути спокійним, не походить від Бога. Так, треба бути веселим. Треба посідати справжню радість, яка не та сама, що відчувають збиточники. Маєш відчувати радість, що виникає внаслідок миру з Богом та людьми. Потім виконуй з точністю шкільні обов'язки та будь побожний. Уважай в школі, пильнуй науку та будь ретельний в молитві і не з гордості, щоб тебе хвалили, а з любові до Бога з наміром стати справжньою людиною, і востаннє: роби добро ближньому. Допомагай завжди своїм товаришам, і навіть тоді, коли тобі це деколи неприємно. Вся святість полягає в тому, що я щойно тобі перечислив".

середу, 1 квітня 2009 р.

ДВІ ДОРОГИ...



Простелились перед нами

Тут лиш дві дороги.

Тануть дні завжди снігами…

Вабить світ розлогий.


Перша в Рай провадить вірних,

Де трон Бога-Пана.

До небес спішить безмірних

Божий люд іздавна.


Інша – у пекельну хащу…

Вся вона широка.

Душу біс хапа пропащу:

Вбивці, лежебока…


Забува про вічність часом

Багатій пихатий.

Не стрічається зі Спасом,

Хоч звіт мусить здати…


Серцевідець терпеливий.

Із Писань відомо,

Але досить справедливий;

Іноді б’є громом…


Церква стала на сторожі,

Деколи й волає,

Щоб збагнути діти Божі,

Що спокуса зла є.


Тож кожнісінький, звичайно,

Має стріти Правду…

Це вчинімо одностайно,

Потоптавши зраду!



21.02.2003 р. Б.


Микола Микосовський

Дещо з діяльності вівтарників...


ЗВІТ

Діяльності Вівтарної Дружини

Храму св. Андрія м. Львова

За 1-ий квартал 2009 р. Б.


Спільнота ВД складається з 30 осіб:

Молодша група нараховує 14 осіб. Це хлопці віком від 8 до 13 років.

Старша група – 16 осіб. Це хлопці віком від 13 до 18 і більше років.

Місцеві вівтарники намагаються поводитись по-Божому, беручи активну участь у всіх богослужбах, зокрема у вільний від уроків час, тобто в неділі та свята, а також почергово у будні дні на вечірній св. Літургії.

Від 25.01.09. було проведено 9 катехитичних занять з молодшою групою та 10 зі старшою (по неділях). Теж на спільних зібраннях, обговорювали не раз питання дисциплінарно-адміністративного характеру. Теми зустрічей базувалися як на літургічній основі, так і на інших морально-духовних площинах релігійного життя, котрі найперше цікавили їх самих, були їм потрібні. Вони стосувалися комп'ютерних ігор у житті людини, особливо молодої (християнський аспект), витоків Господньої Літургії, нашого християнського покликання, ікон і образів (їхнього значення для християн), сквернослів'я, посту, проповіді на Службі Божій (слухання Божого Слова), гріха та християнської свободи в контексті, світла на св. Літургії тощо. Часами переглядали дещо на комп'ютері: релігійні слайди, фільми і т. п.

07.02.09. – одноденна поїздка до м. Жовква, що на Львівщині, до василіянського монастиря разом із частиною вівтарників (молодша група) із львівського святоонуфріївсього монастиря, якими опікується бр. Любомир Кушнір, ЧСВВ. У Жовкві вівтарники мали екскурсію по місту під проводом одного місцевого гіда та футбол у спортзалі монастиря оо. Василіян.

07.03.09. – поїздка до м. Червонограда (Кристинополя) разом із хлопцями з ВД храму св. Онуфрія. Футбол місцевими вівтарниками та скаутами у спортзалі 10-ої школи шахтарського міста. Перемога була тоді за вівтарниками зі Львова.

22.03.09 (Хрестопоклінна неділя) – вівтарники взяли чисельно участь у Хресній Дорозі по м. Львові (похід зі свічками, лампадками, у дальматиках…).

З 24.03.09. до 27.03.08– великопісні молодіжні реколекції у церкві св. Андрія (обидві групи) під проводом о. Анастасія Кабаля, ЧСВВ із Брюховицького василіянського інституту.

29.03.09. вівтарники (здебільшого старша група) взяли участь у кількагодинній духовній віднові в час Великого Посту, що була призначена для молоді Львівської Архиєпархії у храмі Євхаристії (Львів), колишньому соборі Домінікан. Разом з іншими молилися, роздумували над почутими науками, приступали до св. Сповіді і т .д.


30.03.09. р. Б.

Львів