(Загальні правила)
1. До Служби Божої треба заздалегідь приготуватися:
а) пригадуємо собі, що ми будемо молитися до Господа Бога і станемо учасниками таїнственної події – відновлення Хресної жертви Ісуса Христа.
2. В часі Служби Божої завжди слід намагатися уважно молитися, вдумуючись у зміст молитов.
Вівтарний дружинник у святилищі стоїть позаду священника біля відчинених Царських дверей і звернений обличчям до престолу. (Під час проповіді можна присісти на одне з крісел, котрі знаходяться побіч Горного сідалища (не слід сидіти на цьому середньому кріслі за престолом)).
3. На службі Божій, символічно засвідчуючи вогником свічки прихід Ісуса Христа, який є світлом для світу і Спасителем людства, вівтарний дружинник обрядово виходить зі святилища всього 4 рази:
а) перший раз – перед священником, який несе Євангелію (цю частину обряду Богослужби називають Малим входом);
б) другий раз – стаючи біля священника в часі читання Євангелії;
в) третій раз – тоді, коли священник переносить святі Дари із проскомидійника на престіл (це є Великий вхід);
г) четвертий раз – в часі Святого Причастя.
Спосіб слугування, коли слугує один вівтарний дружинник
(див. відповідно п. 3):
1. Свічку запалюємо:
а) після молитви «Єдинородний Сину і Слове…» на початку Малої єктенії («Ще і ще в мирі Господеві помолімося»);
б) відразу після закінчення читання Апостола (також слід подбати про встановлення пульту під Євангелію);
в) під час співання пісні «Ми Херувимів тайно являючи…», коли священик підносить руки, робить знак святого Хреста і одночасно – поклони-метанії;
г) відразу після закінчення молитви «Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти є воістину Христос…».
2. Стоячи або йдучи перед іконостасом, світло свічки спрямовуємо до людей (Якщо слугуємо справа, то свічка – в лівій руці, і навпаки).
