Кожен вівтарний дружинник після відповідного підготування і призначення слугує під час богослужінь, перебуваючи у святилищі, але тільки при умові зразкової поведінки і старанної участи в молитві.
Кожен вівтарник повинен розуміти загальний зміст богослужіння, а також добре знати і виконувати правила слугування та дані норми поведінки.
У святилищі категорично забороняється: ходити без конечної потреби, розмовляти, бавитися свічкою, запальничкою, сірниками, спиратися до дверей іконостасу чи в будь-який інший спосіб звертати на себе увагу і перешкоджати спільній молитві. Двері іконостасу слід зачиняти повільно.
Забороняється швидко ходити або бігати. При вході і виході зі святилища, або храму, та при переході попри Царські двері іконостасу слід зупинитися і з пошаною віддати Євхаристійному Ісусові малий поклін (метанію).
Попри престол на місці служіння священика проходити не можна нікому, окрім священиків, а проходячи із протилежної сторони, робимо метанію.
На слугування слід приходити принаймні 15 хвилин до початку богослужіння, причому у скромному одязі і взутті (не в безрукавках, не в спортивному одязі або взутті). Також слід мати скромну зачіску.
До святилища слід заходити в окремо приготованому для слугування одязі, який треба зберігати в доброму стані, а саме − не бруднити, при сіданні на крісло не жмакати, після користування старанно складати до шафи.
В часі богослужінь вівтарним дружинникам забороняється перебувати в захристії без виразно наданого дозволу. Розпалювати вуглик до кадила повинен лише один окремо призначений до цього вівтарник.
До закінчення богослужіння не дозволяється виходити зі святилища і переривати або залишати молитву без крайньої необхідності.
Якщо вівтарний дружинник не призначений на слугування, то він повинен молитися у храмі вірних, найкраще − за балюстрадою перед іконостасом.
Слід уникати будь-якого роду сперечань, які спричиняють незгоди та ворогування. Якщо виникають непорозуміння, то не можна визначати винуватця в часі богослужбових відправ, інакше порушниками поведінки вважатимуться всі ті, хто настоював на своїй думці і сперечався.
За порушення даних норм після кількох попереджень передбачається відлучення від слугування в часі певних відправ і на відповідний термін.
Якщо би порушення траплялися особливо часті, великі, а також ставали прикрістю для інших, або постійним злим прикладом, то таких порушників відлучуватиметься з Вівтарної дружини.
Зауваження або попередження вівтарному дружиннику можуть давати не лише священики і провідник дружини, але й будь-хто із духовних осіб чи дорослих християн. Однак провідник у такому випадку повинен бути повідомлений і завжди матиме особисті розмови із цього приводу.
