Де знаходиться людська душа?

Всі стародавні народи вірили, що кожна людина має душу. Але вони по-різному думали про це, де знаходиться та душа. Одні думали, що вона є в людській крові, інші знову гадали, що вона зна­ходиться в мозку, в серці, були навіть такі, що думали, що душа знаходиться... у шлунку.

Де ж властиво перебуває та душа? Душа оживляє ціле тіло. Вона є духовна і тому непо­дільна. Вона знаходиться, отже, в цілому тілі і в кож­ній його частині. Коли душа виходить з тіла, тоді зав­мирає кожний тілесний член і життя зупиняється цілком... Коли однак відріжемо якусь частину тіла, наприклад, руку або ногу, то не відрізуємо кусника душі, бо душі, як сказано, не можна ділити, тільки тоді душа перестає оживляти відрізану тілесну частину. Як же воно так є, що наша душа є ціла в кожній частині тіла, тяжко зрозуміти, але знаємо, що й Бог є цілий на одному місці, цілий на іншім і цілий усюди.

Душа, хоч за своєю природою є зовсім відмінна від тіла, однак з'єднується з тілом якнайстисліше. Вона не мешкає в тілі наче в якійсь кімнаті, ні, вона так тісно з ним поєднується, що з цієї сполуки постає одна природа людини, бо душа робить людину людиною. Душа разом із тілом спов­няє всі життєві чинності.

Окрім того тіло й душа впливають на себе взаємно. І так недуга тіла відбивається на душі. Коли тіло захворіє, тоді й душа стає отяжілою. Тяжко приходиться нам тоді думати особливо про якісь поважні речі, не хочеться молитись, говорити. Так само, коли дух наш змучений після тяжкої розумової праці, тоді й тіло стає немічне, отяжіле, неспосібне до якоїсь тяжчої праці. Кожному добре відомо, що радість або смуток душі дуже від­бивається на тілі. Великий смуток може спричи­нити тяжку недугу тіла, а то й смерть...

Цей взаємний вплив душі на тіло й тіла на душу свідчить про одність людської природи, про те, що душа якнайтісніше єднається із тілом. Однак це не означає, що душа є за своєю приро­дою однакова з тілом. Вона є набагато досконалі­шою від нього. Вона тільки якийсь час живе в злуці з тілом і для свого існування не потребує конечно тіла. Душа може існувати й безтілесного покриву, як це ді­ється після людської смерті...



(За книжкою о. Маркіяна Марисюка, ЧСВВ, Чи людина має душу?)