Проповідь до молоді...

о.Франциск Онисько, ЧСВВ



Тема: Христос - пластичний хірург і косметолог людських душ.

Мета: Показати молоді, що в людині, крім зовнішньої, є ще й внутрішня краса і насамперед, про неї потрібно дбати.



Джерела: Максвелл Мольц, Новая психокибернетика, Москва 2003.



Молодість - це краса. Кожна молода людина відводить неабияку кількість часу на те, щоб гарно виглядати. Зачіски, косметика, одяг і т. п. - все це становить невід'ємну частину вашого життя. Більше того, кожна молода людина прагне назавжди залишитися молодою, як також - назавжди гарною.

Відповідно до цього значно розвинувся косметичний бізнес. На даний час є надзвичайно багато засобів, щоб якнайдовше продовжити свою молодість і красу. А скальпель в руках пластичного хірурга, з найбридкішої людини може зробити зірку-модель. Звичайно, все це коштувало б шалені гроші. Такий скальпель міг би навіть з Квазімодо зробити гарного юнака. Напевно кожен з нас читав роман "Собор Паризької Богоматері", який написав Віктор Гюго; цей роман включений у шкільну програму. Отже, Квазімодо в цьому романі стався уособленням бридоти, він був виродком. Цей бридкий юнак закохався в Есмеральду - дівчину, яка була уособленням краси. І єдине, що не дозволило цим двом молодим людям поєднатися, це гидота, якою наділила Квазімодо природа. Жоден з героїв роману так не любив Есмеральду, як цей виродок. Однак його зовнішній вигляд її настільки відштовхував, що вона не могла на нього навіть дивитись.

Але уявімо собі, що цей Квазімодо живе сьогодні і що він має можливість зробити собі пластичну операцію. Уявімо, що він лежить перед нами на операційному столі і ми стежитимемо за його пластичною операцією. Без сумніву, скальпель хірурга надолужить усі його недоліки.

Але не все так просто. Виявляється, що зовнішньої краси не вистачає людині. Звичайно, вона важлива. Якщо в когось настільки великі вуха, що він подібний на автомобіль з розкритими дверми і над ним насміхаються, то будь-яке спілкування з іншими стається просто нестерпним. Але припустимо, що лікар направив цей брак, зробив вуха гарними. Здавалось би все стало на свої місця і залишається тільки радіти своєю красою, заводити безліч нових знайомств. Але ...

Був такий хірург по пластичним операціям - Максвелл Мольц, який зауважив досить дивне явище. Багато негарних людей, зробивши собі нове - гарне обличчя, в душі надалі залишалися з почуттям своєї бридоти. Інакше кажучи, пластична операція не змінювала їхньої особистості. Не зважаючи на нові - гарні вуха, чи ніс, вони надалі залишалися негарними, тобто з почуттям своєї меншовартості. Ось як говорять ці люди: "шрам на моєму обличчі дійсно зник, але я знаю, що він все ще там"; або "звичайно, я бачу, що горбика на моєму носі вже нема, але сам ніс, залишився таким, як і до цього"; "лікарю, я виглядаю так само, як і колись, ви нічого не змінили".

Наштовхнуло це Мольца на ствердження, що в людині крім зовнішньої, існує ще й внутрішня краса. І якщо ця остання знівечена, то жоден хірург і жодна пластична операція її не направлять. Не допоможе жодна косметика, ані жодна прикраса. Жоден лікар ... крім одного.

На даний час є тільки один косметолог і хірург, який крім зовнішньої, може направляти ще й внутрішню красу людини. Можливо його методи лікування досить дивні, але не було ще жодного пацієнта, якого б він не вилікував. Без сумніву, треба звернутися до лікаря, розповісти йому про свою хворобу і піддатися курсу лікування. Інакше вилікуватись неможливо.

Ну і звичайно, спитаєтесь ви, для чого я вам це говорю. Справа в тому, що нема людини, яка не мала б на своєму духовному обличчі хоч би найменшої подряпини, а навіть шраму. Свідомі ми того, чи несвідомі, але такі шрами перешкоджають нам жити. Їх можна позбутися! За допомогою пластичної операції, або інших процедур.

Отож, один єдиний лікар може їх усунути. З історії його лікарської праці маємо досить багато інформації про те, як він виліковував різні шкіряні хвороби. Наприклад проказу. Вистачало, щоб він всього лиш



"... простягнув руку й доторкнувся до ..." (Мт. 8, 3)

до свого пацієнта, як той

"...негайно очищався від прокази" (Мт. 8, 3).



Хтозна, яку мазь він тоді використовував? Про це ніде не написано. Але факт залишається фактом - його пацієнти оздоровлювались, і не тільки на тілі, але й на душі.



"Один з них побачивши що видужав... припав лицем аж до ніг... (і так) почав йому дякувати" (Лк. 17, 15-16).



Після процедур проведених тим лікарем змінювалось ціле життя його пацієнтів. Тим лікарем є Ісус Христос.

Отож, виникає питання: в чому секрет його лікування? Про те, як позбутись тілесних шрамів, або різних подряпин на шкірі - це відомо. Все це робить скальпель в руках професійного хірурга. А ось щодо духовних шрамів... тут вже складніше.

Якось лікуючи одного хворого, Ісус до нього сказав:



"Прощаються тобі твої гріхи" (Лк. 5, 20).

А потім, закінчуючи "операцію", спитав у присутніх:

"Що легше сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, - чи сказати: Встань і ходи?" (Лк. 5, 24).

І не почувши відповіді, знову сказав до "пацієнта":

"Встань.. і йди додому" (Лк. 5,24).



Ісус задав це питання не просто так. Цим питанням він змусив застановитися над тим, що в людині, крім тіла і її зовнішньої краси існує ще й душа. І що вона теж може бути хвора, подряпана і некрасива. І так як тілесні шрами з'являються на тілі внаслідок якось нашого, або чийогось необережного вчинку, так само й на душі. Ми або самі себе духовно зранюємо, або нас ранить хтось інший, залишаючи шрами, що псують нашу духовну красу. І так само, як на тілі шрам видаляється хірургічним втручанням, подібно й на душі. Питання тільки: що це за скальпель, що може усувати духовні шрами? Саме у вище поданих словах Ісуса можна знайти на це відповідь. Він сам її дає: скальпелем для усунення духовних шрамів є прощення. Ми його потребуємо, воно необхідне для нашого духовного здоров'я й краси. Більше того, без нього й наша зовнішність буде некрасивою і безсенсовною.

Найперше, ми повинні усвідомити собі присутність такого духовного шраму на наших душах. Рано чи пізно він на кожному з нас з'являється. І звідкись то він береться. Або ми щось не так зробимо, або хтось нам завдасть кривди. Все це відбивається на нас і залишає наслідки у вигляді шрамів; від цього ми або на когось тримаємо злобу, або самі себе картаємо. Наша душа стається грубою як шрам. Це хвороба. Не раз ми її собі не усвідомлюємо, по-різному називаємо, але насправді називається вона - гріх і дуже часто робить з нас духовних виродків.

На щастя, ця хвороба лікується. Гріховні шрами, подібно як і тілесні, можна усунути. І як вище ми згадували, скальпелем, який це може зробити є прощення. Насамперед потрібно вибачити собі. Якщо ми щось не так зробили, тобто згрішили, треба вміти признатися собі в цьому, пробачити себе і забути; не картати себе постійно за свої вчинки. Вистачить зробити це раз і постаратись більше їх не повторювати. Сам Ісус дає своїм пацієнтам на майбутнє такий рецепт:



"Оце ти видужав, тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось" (Ів. 5, 14).



Потрібно вибачити теж іншим. Деколи ми зазнаємо від людей великих травм. Але якщо не зуміємо їх простити і не більше пам'ятати їм того, ці урази не даватимуть нам спокою; від них наше духовне обличчя просто вкриється зморшками.

Ми потребуємо теж, щоб ще хтось інший нас простив. Наші погані вчинки, які нам самим завдають гріховних шрамів, зранюють теж і тих, які довкола нас. А найперше вони ображають Бога. Для свого духовного здоров'я і краси ми потребуємо щоб Він нас простив. Без Його прощення не вдасться усунути шрам. Такого прощення ми потребуємо теж і від наших ближніх, якщо вони від наших вчинків постраждали.

Отож, якщо ми хочемо по-справжньому бути красивими і завжди молодими, приділяймо, насамперед, увагу красі нашої душі. Вона є запорукою нашої зовнішньої краси. Ну, а якщо так станеться, що з'явиться духовний шрам, не впадаймо в розпач. Є Христос - пластичний хірург і косметолог, який завжди радий нам допомогти. Не занедбуймо частіше приходити до нього на консультації та регулярно робити обстеження.